|
Наші знаменитості рекламують що завгодно: «оральні» зубні щітки,
прокладки-невидимки, «домкрати» для потенції, пояси від целюліту,
навіть «рафіновану» воду, наче Україна — не оаза... А чи бачили цих
«пропагандистів» із молочними «вусами»? Хто насмілиться випити прямо
з-під корови чи проціджений бабою через марлю або капронову панчоху
свіжий удій? І, хекнувши від насолоди, продекламувати: «Друзі мої,
маленькі українці! Я гарантую вам якість!» Що, лячно? Ото ж то бо й
воно! Язик не повертається радити рідину, в якій бацила з бацилою не
розминеться...
Чи не тому ми стали менше пити молока обробленого рідкого: 575 тис.
тонн у 2004 році проти 2,6 млн. у 1990-му? А хто гидує свіжаком, нехай
не тішить себе тим, що після пастеризації, термічної обробки продукт
стає ідеально чистим і безпечним, як і його похідні: сметана, масло,
сир, йогурт... Тому молочарням, сертифікованим у системі ISO, раджу не
гонорувати, а заховати документи подалі і нікому їх не показувати.
Жодне підприємство в Україні не може удостоїтися такого визнання з
простої причини — через брак сировини, що відповідає міжнародним
вимогам. Нонсенс: продукти вищого ґатунку із низькопробного молока!
|
